ДОПОМОГА ДИТЯЧИМ БУДИНКАМ СІМЕЙНОГО ТИПУ НА СУМУ 26.136 ГРН.
Ми забезпечели дитячий будинок сімейного типу Швора Ірини двома спальними місцями на загальну суму 12.209 грн.
– 6 дітей віком від 11 до 20 років;
– Рівненській обл., м. Дубно (переселенці з Херсонської обл., м. Олешки)
В кінці 80-х років у подружжя Швора уже було двоє власних діток, в період, коли Ірина працювала в туберкульозній дитячій лікарні, у заклад на лікування потрапила дворічна дівчинка-сирота з туберкульозом лімфавузлів; між Іриною та дівчинкою встановився міцний звʼязок, тому сімʼя прийняла рішення взяти Оленку у їх родину. Це був дуже важкий шлях довжиною в цілих 9 місяців, але все ж стала членом родини… Оленка підростала і думала, що дітки беруться в дитячому будинку, тож вона стала просити батьків взяти сестричку з дитячого будинку. Так у родині з’явилась Наталка, їй було всього 1,5 рочки. Пройшло іще трохи часу, Ірина з чоловіком почули, що шукають сім’ю для двох дівчаток (1 рочок і 5 років), вони взяли і їх.
А потім родина вже стала дитячим будинком сімейного типу. Сімʼя поповнилася ще трьом дітками: рідною дівчинкою Ірини та двома прийомними.
“Коли почалась війна, ми з дітьми були вимушені залишить свою домівку з улюбленими іграшками, книжками, речами, які милі серцю, – розповідає Ірина, – ми залишили все, що нажилось за 37 років життя… За час війни ми переїхали 5 разів, але життя продовжується, ми облаштовуємо свій побут там, де проживаємо: садимо городи, сіємо квіти… Старші дівчатка вчаться на третьому курсі: Альона – в Одеському аграрному університеті, на кінолога; Наталя – в Білій Церкві в медичному коледжі на медсестру; решта дітей вчиться у місцевій школі. Діти дуже тяжко перенесли розлуку з минулим життям, з подружками, але нас дуже добре прийняли в школі, в церкві. З’явились нові знайомства, нові друзі. Якщо будуть такі діти, яким дуже буде потрібна родина – ми з дітьми готові їх прийняти в свою сім’ю.В жовтні минуло вже 22 роки, як ми живемо великою, дружньою родиною, в якій є і радості, і перемоги, і невдачі, і розпач. Але ми живемо, віримо і надіємось на краще!”
Зараз у родині проживає і виховується 6 діток, троє з них уже виросли і ведуть самостійне життя.
Для дитячого будинку сімейного типу Мусієнко Лариси закупили та передали холодильник вартістю 13.927 грн.
– 8 дітей віком від 1 до 16 років
– Дніпропетровська обл., м. Камʼянське
З 2015 року в місті Кам’янське Лариса з чоловіком купили будинок, зробили ремон, купили всі меблі і тоді прийняли в сім’ю дітей. На той час в сім’ї були під опікою 5 дітей, і 5 дітей прийшли в ДБСТ, коли виросли старші діти, Лариса прийняла ще діточок.
“Діти дуже добрі, слухняні, хороші помічники. Коли прийшла війна, усі стали зразу серйозними і дорослими. Дуже шкода дітей, що третій рік майже не ходять в школу, навчаються дистанційно, добре що у нас дім, і нас багато, є з ким спілкуватися і гратися, готувати куліш на вогнищі, і слухати щебіт пташок. Є надія, що скоро скінчиться війна, і тільки це нам для щастя потрібно. А ваша допомога вселяє в нас надію, що ми комусь потрібні, і що діти не залишаться насамоті з проблемами, що є люди, яким не байдуже. Дякуємо!” – мама Лариса.
Сімейний холодильник зламався, а тому сімʼя терміново потребувала новий.
Підтримуйте проект “Допомога ДБСТ“!
